торцевий
ТОРЦЕ́ВИЙ, а, е.
1. спец. Прикм. до торе́ць 1.
Для остаточної обробки торцевих поверхонь у насадних фрез, а також для шліфування отвору у фрез, розверток .. – застосовують цангові патрони (з навч. літ.);
// Який міститься на торці.
Для того, щоб фреза не поверталася на оправці, в ній роблять шпонковий паз. Шпонковий паз може бути поздовжнім або торцевим (з навч. літ.);
// Пристосований для оброблення поперечного зрізу чого-небудь, для роботи по торцю.
Характеризуючи торцеві фрези, треба вказати учням на їх переваги (з навч. літ.);
// Який полягає в обробленні поперечного зрізу чого-небудь, у роботі по торцю.
Торцеве фрезерування.
2. Зроблений з торців, покритий торцями (у 3 знач.).
Чудові вороні і білі коні, з сітками і блискучою збруєю, нетерпляче били копитами об торцеву мостову (П. Кочура);
Вони [сили] окрилювали юнака, пробуджені величним містом, яке котило, немов хвилі, натовп по обох боках Невського, екіпажі, санки по торцевому брукові (О. Полторацький).
3. буд. Поперечний, боковий.
У торцевих стінах сховищ прибудовують тамбури з подвійними зовнішніми дверима (з наук. літ.);
На торцевій частині житла було одне вікно проти столу, рідше два (з наук. літ.);
В більшості районів північної та лісостепової частини України на торцевому фасаді (“причілку”), що виходить на вулицю, роблять два вікна (з наук.-попул. літ.);
// Розташований на поперечному боці чого-небудь.
Торцеві двері вагона;
Торцеве вікно.
Словник української мови (СУМ-20)