торцевий
ТОРЦЕ́ВИЙ, а, е.
1. спец. Прикм. до торе́ць 1.
Для остаточної обробки торцевих поверхонь у насадних фрез, а також для шліфування отвору у фрез, розверток.. — застосовують цангові патрони (Технол. різального інстр., 1959, 50);
// Який міститься на торці.
Для того, щоб фреза не поверталася на оправці, в ній роблять шпонковий паз. Шпонковий паз може бути поздовжнім або торцевим (Фрез. справа, 1957, 33);
// Пристосований для оброблення поперечного зрізу чого-небудь, для роботи по торцю.
Характеризуючи торцеві фрези, треба вказати учням на їх переваги (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 50);
// Який полягає в обробленні поперечного зрізу чого-небудь, у роботі по торцю.
Торцеве фрезерування.
2. Зроблений з торців, покритий торцями (у 3 знач.).
Чудові вороні і білі коні, з сітками і блискучою збруєю, нетерпляче били копитами об торцеву мостову (Кочура, Зол. грамота, 1960, 257);
Вони [сили] окрилювали юнака, пробуджені величним містом, яке котило, немов хвилі, натовп по обох боках Невського, екіпажі, санки по торцевому брукові (Полт., Повість.., 1960, 374).
3. буд. Поперечний, боковий.
У торцевих стінах сховищ прибудовують тамбури з подвійними зовнішніми дверима (Колг. енц., II, 1956, 169);
На торцевій частині житла було одне вікно проти столу, рідше два (Дерев. зодч. Укр., 1949, 9);
В більшості районів північної та лісостепової частини України на торцевому фасаді («причілку»), що виходить на вулицю, роблять два вікна (Жилий буд. колгоспника, 1956, 55);
// Розташований на поперечному боці чого-небудь.
Торцеві двері вагона; Торцеве вікно.
Словник української мови (СУМ-11)