торцівка ТОРЦІ́ВКА, и, ж. 1. розм. Торцювальний верстат. 2. Торцевий брук. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках торцівка — торці́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови торцівка — -и, ж. 1》 розм. Торцювальний верстат. 2》 Торцевий брук. Великий тлумачний словник сучасної мови торцівка — ТОРЦІ́ВКА, и, ж. 1. розм. Торцювальний верстат. 2. Торцевий брук. Словник української мови в 11 томах