торч ТОРЧ, і, ж. Огорожа у вигляді дрючків із хмизу, укріплених вертикально. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках торч — -і, ж., діал. Огорожа у вигляді дрючків із хмизу, укріплених вертикально. Великий тлумачний словник сучасної мови торч — Торч, -чі ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу. Черк. у. Словник української мови Грінченка