торч

Торч, -чі

ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. торч — ТОРЧ, і, ж. Огорожа у вигляді дрючків із хмизу, укріплених вертикально.  Словник української мови у 20 томах
2. торч — -і, ж., діал. Огорожа у вигляді дрючків із хмизу, укріплених вертикально.  Великий тлумачний словник сучасної мови