торувати

Торува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Утаптывать, пролагать дорогу. Шейк.

Значення в інших словниках

1. торувати — торува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. торувати — (шлях) ПРОКЛАДАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. торувати — див. топтати  Словник синонімів Вусика
4. торувати — ТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що проклада́ти 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь... (М.  Словник української мови у 20 томах
5. торувати — -ую, -уєш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що прокладати 3). Торувати дорогу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. торувати — торува́ти шлях (доро́гу). 1. кому, чому, для кого. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь; допомагати комусь. (Річард:) А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка); — Чмихавки?...  Фразеологічний словник української мови
7. торувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
8. торувати — Торува́ти, -ру́ю, -ру́єш (доро́гу); торо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. торувати — ТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що проклада́ти 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь… (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах