Значення в інших словниках
-
торувати —
торува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
торувати —
(шлях) ПРОКЛАДАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
торувати —
ТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що проклада́ти 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
торувати —
-ую, -уєш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що прокладати 3). Торувати дорогу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
торувати —
торува́ти шлях (доро́гу). 1. кому, чому, для кого. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь; допомагати комусь. (Річард:) А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка); — Чмихавки?...
Фразеологічний словник української мови
-
торувати —
ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
торувати —
Торува́ти, -ру́ю, -ру́єш (доро́гу); торо́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
торувати —
ТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що проклада́ти 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь… (Зеров, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
торувати —
Торува́ти, -ру́ю, -єш гл. Утаптывать, пролагать дорогу. Шейк.
Словник української мови Грінченка