тохар

ТОХА́Р, а, ч.

Умовна назва представника народу, що мешкає у Середній Азії у II ст. до н. е. – I тис. н. е. і був носієм тохарських мов.

Значення в інших словниках

1. тохар — тоха́р іменник чоловічого роду, істота представник народності  Орфографічний словник української мови