точечка

ТО́ЧЕЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до то́чка 1, 2.

Який був дужий і чистий [батько]. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. точечка — то́чечка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. точечка — [точеичка] -чкие, д. і м. -еиц':і, р. мн. -чок  Орфоепічний словник української мови
3. точечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до точка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. точечка — ТО́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до то́чка 1, 2. Який був дужий і чистий [батько]. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі (Довж., Зач. Десна, 1957, 478).  Словник української мови в 11 томах