точечка

ТО́ЧЕЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до то́чка 1, 2.

Який був дужий і чистий [батько]. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. точечка — то́чечка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. точечка — [точеичка] -чкие, д. і м. -еиц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  3. точечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до точка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. точечка — ТО́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до то́чка 1, 2. Який був дужий і чистий [батько]. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі (Довж., Зач. Десна, 1957, 478). Словник української мови в 11 томах