точечка
ТО́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до то́чка 1, 2.
Який був дужий і чистий [батько]. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі (Довж., Зач. Десна, 1957, 478).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- точечка — то́чечка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- точечка — [точеичка] -чкие, д. і м. -еиц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- точечка — ТО́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до то́чка 1, 2. Який був дужий і чистий [батько]. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
- точечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до точка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови