травний
ТРАВНИ́Й, а́, е́.
Стос. до травлення; який здійснює травлення.
Вживання м'яса спинорога [риби] викликає важке отруєння з бурхливими явищами з боку травної, кровоносної і нервової систем (з наук.-попул. літ.);
Полин уживається всередину в порошках, настої .. і відварі як засіб, що збуджує травну діяльність шлунково-кишкового тракту (з наук. літ.);
Районний лікар прийшов до висновку: старий майстер завдав своєму травному апаратові надсильної роботи, і його захворювання викликане кишковою інтоксикацією (Ю. Шовкопляс);
// Який сприяє травленню.
У стовбурі мозку лежать центри .. жування, ковтання і виділення травних соків (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)