Словник української мови у 20 томах

травонька

ТРА́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до трава́.

Схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка (Г. Квітка-Основ'яненко);

В останню ніч я вийду в поле І біля травоньки впаду (О. Олесь).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. травонька — тра́вонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. травонька — див. трава  Словник синонімів Вусика
  3. травонька — -и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до трава.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. травонька — ТРА́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до трава́. Схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка (Кв.-Осн., II, 1956, 41); В останню ніч я вийду в поле І біля травоньки впаду (Олесь, Вибр., 1958, 380).  Словник української мови в 11 томах
  5. травонька — Травонька, травочка, -ки ж. ум. отъ трава.  Словник української мови Грінченка