травостій
ТРАВОСТІ́Й, то́ю, ч.
Трав'яний покрив природних або сіяних лугів, сінокосів, пасовищ.
Розгульний вітер ворушив білі шовкові коси ковили, і вони то виринали, то зникали серед рудого травостою (С. Добровольський);
Хороший травостій на луках багатьох господарств Житомирщини, Вінниччини та інших областей (з газ.);
Продуктивність насіння трав на орних землях і природних сіножатях буває досить високою тільки при наявності у травостої бобових і злакових трав (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)