травостій
ТРАВОСТІ́Й, то́ю, ч. Трав’яний покрив природних або сіяних лугів, сінокосів, пасовищ.
Розгульний вітер ворушив білі шовкові коси ковили, і вони то виринали, то зникали серед рудого травостою (Добр., Очак. розмир, 1965, 19);
Хороший травостій на луках багатьох господарств Житомирщини, Вінниччини та інших областей (Рад. Укр., 21.VІ 1963, 4);
Продуктивність насіння трав на орних землях і природних сіножатях буває досить високою тільки при наявності у травостої бобових і злакових трав (Хлібороб Укр., 1, 1975, 35).
Словник української мови (СУМ-11)