трав'яний
ТРАВ'ЯНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до трава́.
Під ногами стелеться зелений трав'яний килим (І. Нечуй-Левицький);
Природна трав'яна рослинність збереглася в Пролісковій діброві, на крутосхилих берегах Дніпра (із журн.);
Коли він глянув на машину, то побачив, що капот увесь усіяний трав'яним насінням (Григорій Тютюнник);
Під'їжджаємо до нього [острова Орлів] з боку коси, де багато солончаків і дуже незначний трав'яний покрив (з наук.-попул. літ.);
// Власт. траві.
Кругом косарів розливаються трав'яні пахощі (Ганна Барвінок);
// Зробл. із трави.
Пригорілі або присохлі залишки їжі не слід зшкрібати з посудини, а треба налити в неї теплої води і дати їм відмокнути, після цього посудину легко вимивати трав'яною щіткою (з наук.-попул. літ.);
// Пригот. із трави, на травах, із домішкою трави.
Прийде [капітан Дорошенко] додому, вип'є ще склянку материного трав'яного настою, вгамується, перепочине під захистом цілющої материної турботи (О. Гончар);
// Вигот. з насіння багаторічних трав.
В останні роки з бобових багаторічних трав виготовляють трав'яне борошно, яке є повноцінним концентрованим кормом для свиней і птиці (з наук. літ.).
2. Який заріс травою; порослий травою.
Слуги та джури пустили коней само́паш, знаючи, що в цьому трав'яному лісі побояться вони вовків і ні кроку не ступлять кудись далі (О. Ільченко);
Трав'яні або осокові болота бувають у долинах рік та в місцях, які щороку заливаються повіддю (з наук. літ.);
// Засіяний травою.
Трав'яне поле.
3. Який водиться, живе у траві.
Слимак, що живе на скелі, стає сірим, трав'яна жаба – зеленою (Г. Хоткевич);
Військо йде – курить шляхами І вбачає у шпилі Сміттяні вали і брами, Трав'яної табір тлі (М. Зеров);
Трав'яний коник; Трав'яні клопи.
4. Призначений для сівби трави.
Трав'яна сівалка.
Словник української мови (СУМ-20)