трав'яний

трав'яни́й

-а, -е.

1》 Прикм. до трава.

|| Власт. траві.

|| Зробл. із трави.

|| Пригот. із трави, на травах, із домішкою трави.

|| Вигот. з насіння багаторічних трав.

Трав'яне борошно — високопоживний вітамінно-білковий корм, який одержують з штучно висушеної і розмеленої кормової трави.

2》 Який заріс травою; порослий травою.

|| Засіяний травою. Трав'яне поле.

Трав'яний хокей — гра в хокей з м'ячем, що відбувається на майданчикові, зарослому травою.

3》 Який водиться, живе у траві. Трав'яний коник.

4》 Призначений для сівби трави. Трав'яна сівалка.

Значення в інших словниках

1. трав'яний — трав'яни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трав'яний — З трави; порослий травою, з густою травою; (покрив) трав'янистий, травистий, травнистий; (гокей) на траві.  Словник синонімів Караванського
3. трав'яний — ТРАВ'ЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до трава́. Під ногами стелеться зелений трав'яний килим (І. Нечуй-Левицький); Природна трав'яна рослинність збереглася в Пролісковій діброві, на крутосхилих берегах Дніпра (із журн.  Словник української мови у 20 томах
4. трав'яний — ТРАВ'ЯНИ́СТИЙ (порослий травою, з густою травою), ТРАВ'ЯНИ́Й, ТРАВИ́СТИЙ, ТРАВНИ́СТИЙ розм. Берег був чорноземний, трав'янистий (М.  Словник синонімів української мови
5. трав'яний — Трав'яний, -а, -е Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Левиц. І. 204. Трав'яні пахощі. Г. Барв. 146. жаба трав'яна. Rana esculenta. Шейк. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ. Мир. ХРВ. 4.  Словник української мови Грінченка