трактор

ТРА́КТОР, а, ч.

Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь.

Пропав пан – золотиться лан, землю трактор крає – селянин співає (прислів'я);

Над хутором залягла тиша, тільки десь далеко у степу, чути було, погуркував трактор (Григорій Тютюнник);

Колісні трактори для багатьох видів робіт мають значні переваги перед гусеничними (з газ.).

Значення в інших словниках

1. трактор — тра́ктор іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири тра́ктори  Орфографічний словник української мови
2. трактор — [трактор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -ри, -тоур'іў два тракторие  Орфоепічний словник української мови
3. трактор — Тягачка, див. тралер  Словник чужослів Павло Штепа
4. трактор — тра́ктор (англ. tractor, від лат. tracto – тягну) колісна або гусенична самохідна машина для переміщення й приведення в дію причіпних і навісних сільськогосподарських, дорожних та інших машин і знарядь, для приведення в дію стаціонарних машин від приводного шківа, а також для буксирування візків.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. трактор — А, ч., комп. Комп'ютер. На твоєму тракторі можна тільки друкувати щось.  Словник сучасного українського сленгу
6. трактор — (-а) ч. 1. крим. Арештантський ботинок. БСРЖ, 595; СЖЗ, 100. // мол. Великий черевик. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70. 2. мол. Масивна застібка-блискавка з великим металічним язичком. ПСУМС, 70. 3. нарк. Шприц. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70; ЯБМ, 2, 100. 4. жрм; жарт.  Словник жарґонної лексики української мови
7. трактор — -а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь. Трактор для дугового зварювання — переносний апарат, який переміщується по поверхні зварюваного виробу або рейками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. трактор — Транспортний засіб з власним двигуном для переміщення причепів, сільськогосподарських, будівельних механізмів (напр., плуга); часом т. приводить у дію приєднану до нього машину (напр., косарку); розрізняють колісні та гусеничні т.  Універсальний словник-енциклопедія
9. трактор — Тра́ктор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. трактор — ТРА́КТОР, а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь. Пропав пан — золотиться лан, землю трактор крає — селянин співає (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах