трактор —
[трактор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -ри, -тоур'іў два тракторие
Орфоепічний словник української мови
трактор —
Тягачка, див. тралер
Словник чужослів Павло Штепа
трактор —
тра́ктор (англ. tractor, від лат. tracto – тягну) колісна або гусенична самохідна машина для переміщення й приведення в дію причіпних і навісних сільськогосподарських, дорожних та інших машин і знарядь, для приведення в дію стаціонарних машин від приводного шківа, а також для буксирування візків.
Словник іншомовних слів Мельничука
трактор —
ТРА́КТОР, а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь.
Словник української мови у 20 томах
трактор —
А, ч., комп. Комп'ютер. На твоєму тракторі можна тільки друкувати щось.
Словник сучасного українського сленгу
трактор —
(-а) ч. 1. крим. Арештантський ботинок. БСРЖ, 595; СЖЗ, 100. // мол. Великий черевик. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70. 2. мол. Масивна застібка-блискавка з великим металічним язичком. ПСУМС, 70. 3. нарк. Шприц. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70; ЯБМ, 2, 100. 4. жрм; жарт.
Словник жарґонної лексики української мови
трактор —
-а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь. Трактор для дугового зварювання — переносний апарат, який переміщується по поверхні зварюваного виробу або рейками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трактор —
Транспортний засіб з власним двигуном для переміщення причепів, сільськогосподарських, будівельних механізмів (напр., плуга); часом т. приводить у дію приєднану до нього машину (напр., косарку); розрізняють колісні та гусеничні т.
Універсальний словник-енциклопедія
трактор —
Тра́ктор, -ра; -тори, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
трактор —
ТРА́КТОР, а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь. Пропав пан — золотиться лан, землю трактор крає — селянин співає (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах