транквілізатор
ТРАНКВІЛІЗА́ТОР, а, ч.
Лікарський препарат, що знімає нервове збудження, діє заспокійливо.
За наявності неврозоподібних скарг, синдрому вегетативної дистонії рекомендують седативні засоби (бром, валеріану), переривчасті курси лікування транквілізаторами в малих дозах (з наук. літ.);
Для усунення вегетативно-судинних розладів, ангіодистонічних порушень використовують седативні засоби та транквілізатори: бром з валеріаною, валеріану, сибазон, нозепам (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)