трапер

ТРА́ПЕР, а, ч.

Слідопит.

То вільні трапери з славетного племені могіканів на чолі з своїм непереможним вождем Соколиним Оком полюють в преріях Великих Озер (Ю. Смолич);

Не такий уже він незграбний мешканець міста, якщо за кілька днів навчився мистецтва лісного трапера! (В. Владко).

Значення в інших словниках

1. трапер — тра́пер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови