трапер
ТРА́ПЕР, а, ч.
Слідопит.
То вільні трапери з славетного племені могіканів на чолі з своїм непереможним вождем Соколиним Оком полюють в преріях Великих Озер (Ю. Смолич);
Не такий уже він незграбний мешканець міста, якщо за кілька днів навчився мистецтва лісного трапера! (В. Владко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трапер — тра́пер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови