трапер

ТРА́ПЕР, а, ч.

Слідопит.

То вільні трапери з славетного племені могіканів на чолі з своїм непереможним вождем Соколиним Оком полюють в преріях Великих Озер (Ю. Смолич);

Не такий уже він незграбний мешканець міста, якщо за кілька днів навчився мистецтва лісного трапера! (В. Владко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапер — тра́пер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови