трапер

тра́пер

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапер — ТРА́ПЕР, а, ч. Слідопит. То вільні трапери з славетного племені могіканів на чолі з своїм непереможним вождем Соколиним Оком полюють в преріях Великих Озер (Ю. Смолич); Не такий уже він незграбний мешканець міста, якщо за кілька днів навчився мистецтва лісного трапера! (В. Владко). Словник української мови у 20 томах