1. Словник української мови у 20 томах

трапезувати

ТРАПЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

У монастирі – їсти, приймати їжу.

Пішли ченці й Gе dеит співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Т. Шевченко);

// заст., жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати.

Посідали люди на гробах трапезувати і поминати родичів, а Марусі вже не до того (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Як .. козаки прийдуть з отаманом обідати, то .. отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувать (О. Стороженко);

Піп .. подякував за честь і висловив надію, що він не помішав трапезувати добросердечному .. товариству (М. Стельмах);

Надвечір зійшлися перекусити. Сіли на узліссі – трапезуємо .. Уже й сонце за Гулеву гору сховалося, а ми трапезуємо (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапезувати — трапезува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. трапезувати — Їсти, обідати, кн. приймати їжу, с. бенкетувати Словник синонімів Караванського
  3. трапезувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. трапезувати — див. їдати Словник чужослів Павло Штепа
  5. трапезувати — -ую, -уєш, недок. У монастирі – їсти, приймати їжу. || заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трапезувати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. трапезувати — Трапе́зувати, -зую, -зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. трапезувати — ТРАПЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. У монастирі — їсти, приймати їжу. Пішли ченці й Gе dеит співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Шевч., І, 1951, 271); // заст., також жарт., ірон. Словник української мови в 11 томах
  9. трапезувати — Трапезувати, -зую, -єш гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340. Словник української мови Грінченка