трахкотіти
ТРАХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.
Підсил. до тра́хкати.
Трахкотять тепер колеса, Я тіпаю волокно (з народної пісні);
Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (А. Головко);
Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад... (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)