Словник української мови в 11 томах

трахкотіти

ТРАХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до тра́хкати.

Трахкотять тепер колеса, Я тіпаю волокно (Укр.. думи.., 1955, 402);

Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Головко, II, 1957, 28);

Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад… (Чаб., Катюша, 1960, 11).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. трахкотіти — трахкоті́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. трахкотіти — див. гриміти; стукати  Словник синонімів Вусика
  3. трахкотіти — ТРАХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до тра́хкати. Трахкотять тепер колеса, Я тіпаю волокно (з народної пісні); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. трахкотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до трахкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трахкотіти — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал.  Словник синонімів української мови