тра-та-та
ТРА-ТА-ТА́, виг.
Уживається як наслідування звуків музики або розміреного, ритмічного тупоту, стуку тощо.
Вся напружилася Маруся .. В висках стукало молотками, мозок вертів шалений вир обірваних слів, проскакував глупий мотив глупої польської пісеньки, а все покривав, все давив собою трикутний топіт [тупіт]: Тра-та-та! Тра-та-та!.. (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)