Словник української мови у 20 томах

требуватися

ТРЕ́БУВАТИСЯ, ується, недок., діал.

Бути потрібним, необхідним.

Я показав план і говорю, що требується мені форма фінського офіцера (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. требуватися — тре́буватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. требуватися — -ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. требуватися — ТРЕ́БУВАТИСЯ, ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним. — Вечором приходжу я на квартиру до комкора, він побачив мене, налив мені чаю і каже: «Ну, викладайте, що ви там таке придумали?» Я показав план і говорю, що требується мені форма фінського офіцера (Тют., Вир, 1964, 262).  Словник української мови в 11 томах