требуватися

ТРЕ́БУВАТИСЯ, ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним.

— Вечором приходжу я на квартиру до комкора, він побачив мене, налив мені чаю і каже: «Ну, викладайте, що ви там таке придумали?» Я показав план і говорю, що требується мені форма фінського офіцера (Тют., Вир, 1964, 262).

Значення в інших словниках

1. требуватися — тре́буватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. требуватися — ТРЕ́БУВАТИСЯ, ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним. Я показав план і говорю, що требується мені форма фінського офіцера (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. требуватися — -ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним.  Великий тлумачний словник сучасної мови