тремоло
ТРЕ́МОЛО, невідм., с., муз.
Швидке багаторазове повторення одного звука або швидке чергування двох несуміжних звуків чи співзвуччя в інструментальній музиці, що справляє враження тремтіння.
Акин замовк, але довго дзвеніло ніжним вмираючим звуком ледь чутне тремоло домбри (З. Тулуб);
Важку ходу Ведмедя композитор [М. В. Лисенко] передав за допомогою громіздких октав і тремоло в нижньому регістрі (з наук. літ.);
* У порівн. І туркіт повозів, і людські голоси, Дзвінки трамваїв, гомін паровозів Зливаються в одну тремтячу ноту, Мов тремоло великої оркестри (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)