тремоло
ТРЕ́МОЛО, невідм., с., муз. Швидке багаторазове повторення одного звука або швидке чергування двох несуміжних звуків чи співзвуччя в інструментальній музиці, що справляє враження тремтіння.
Акин замовк, але довго дзвеніло ніжним вмираючим звуком ледь чутне тремоло домбри (Тулуб, В степу.., 1964, 170);
Важку ходу Ведмедя композитор [М. В. Лисенко] передав за допомогою громіздких октав і тремоло в нижньому регістрі (Укр. клас. опера, 1957, 225);
*У порівн. І туркіт повозів, і людські голоси, Дзвінки трамваїв, гомін паровозів Зливаються в одну тремтячу ноту, Мов тремоло великої оркестри (Л. Укр., І, 1951, 145).
Словник української мови (СУМ-11)