тремкий

ТРЕМКИ́Й, а́, е́, рідко.

1. Те саме, що тремтя́чий 2.

Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім:.. На образах блискучі шати З рядками перлів по кутках, Тремку, химеристу веселку Округ лампади на святках… (Стар., Поет. тв., 1958, 190);

І нечутно торкнувсь гарячими устами він до тремких її губів (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 199).

2. Мелодійно-дзвінкий, високого тону (про голос).

Тремкий [голос], як тонке срібло, як найтонший кришталь (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. тремкий — тремки́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. тремкий — ТРЕМКИ́Й, а́, е́, рідко. 1. Те саме, що тремтя́чий 2. Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: .. На образах блискучі шати З рядками перлів по кутках, Тремку, химеристу веселку Округ лампади на святках... (М.  Словник української мови у 20 томах
3. тремкий — -а, -е, рідко. 1》 Те саме, що тремтячий 2). 2》 Мелодійно-дзвінкий, високого тону (про голос).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тремкий — ДЗВІНКИ́Й (про звук, голос, сміх тощо — який звучить високо, чітко і сильно), ДЗВЕНЯ́ЧИЙ, ДЗВЕНЮ́ЧИЙ, МЕТАЛЕ́ВИЙ, ГОЛОСИ́СТИЙ рідше, ТРЕМКИ́Й розм.; СРІБЛЯ́СТИЙ, СРІБЛИ́СТИЙ, СРІ́БНИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ (мелодійний, чистого звучання).  Словник синонімів української мови
5. тремкий — Тремкий, -а, -е О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь. Левиц. Пов. 192.  Словник української мови Грінченка