трепетно

ТРЕ́ПЕТНО, ТРЕ́ПІТНО.

Присл. до тре́петний, тре́пітний.

А було ж воно [кохання], було, та й розійшлося, мов туман по долині. І вже не такими жаданими стають вечори, і не так трепетно сяють зорі (М. Стельмах);

Серце колотилося трепетно від солодких передчуттів... (Ю. Смолич);

На душі було легко, трепітно, радісно... (І. Рябокляч).

Значення в інших словниках

1. трепетно — тре́петно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. трепетно — трепітно. Присл. до трепетний, трепітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трепетно — ТРЕ́ПЕТНО, ТРЕ́ПІТНО. Присл. до тре́петний, тре́пітний. А було ж воно [кохання], було, та й розійшлося, мов туман по долині. І вже не такими жаданими стають вечори, і не так трепетно сяють зорі (Стельмах, І, 1962, 202)...  Словник української мови в 11 томах