трепетний

ТРЕ́ПЕТНИЙ, ТРЕ́ПІТНИЙ, а, е.

Те саме, що тремтли́вий.

Обабіч дороги кучерявляться молоді трепетні тополі (І. Цюпа);

У вікно зазирають трепітні листочки жасмину (Я. Гримайло);

Карпо рвучко обійняв, пригорнув її, гарячу й трепетну, до своїх грудей (А. Шиян);

Не раз хотілося мені Намалювати по-новому Вечірні трепетні вогні (М. Рильський);

Хоче [Терентій] скочити з коня, і враз його моторошно пересмикує чийсь трепетний від радості й хвилювання голос (М. Стельмах);

– Не хвилюйся, моя трепетна лань, – лагідно озвався [батько до матері] (Є. Кравченко);

В одній кохтині, легка, трепетна від радості і щастя, вона перебігла в одну мить через двір (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. трепетний — тре́петний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трепетний — трепітний, -а, -е. Те саме, що тремтливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трепетний — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
4. трепетний — ТРЕ́ПЕТНИЙ, ТРЕ́ПІТНИЙ, а, е. Те саме, що тремтли́вий. Обабіч дороги кучерявляться молоді трепетні тополі (Цюпа, На крилах.., 1961, 68); У вікно зазирають трепітні листочки жасмину (Грим., Син..  Словник української мови в 11 томах
5. трепетний — Трепетний, -а, -е Трепещущій. Трепетна земля. Шевч.  Словник української мови Грінченка