трепетливо

ТРЕПЕТЛИ́ВО, рідко.

Присл. до трепетли́вий.

Над низько спиленими пнями піднялася вінками буйна памолодь, пахло нерозквітлим чебрецем; трепетливо шумувала в безвітрі полохлива осичина (М. Стельмах);

Моя душа трепетливо лізла в п'ятки (О. Ковінька).

Значення в інших словниках

1. трепетливо — трепетли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. трепетливо — рідко. Присл. до трепетливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трепетливо — ТРЕПЕТЛИ́ВО, рідко. Присл. до трепетли́вий. Над низько спиленими пнями піднялася вінками буйна памолодь, пахло нерозквітлим чебрецем; трепетливо шумувала в безвітрі полохлива осичина (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 896); Моя душа трепетливо лізла в п’ятки (Ковінька, Як мене купали.., 1958, 15).  Словник української мови в 11 томах