трепетливо —
ТРЕПЕТЛИ́ВО, рідко. Присл. до трепетли́вий. Над низько спиленими пнями піднялася вінками буйна памолодь, пахло нерозквітлим чебрецем; трепетливо шумувала в безвітрі полохлива осичина (М. Стельмах); Моя душа трепетливо лізла в п'ятки (О. Ковінька).
Словник української мови у 20 томах
трепетливо —
рідко. Присл. до трепетливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трепетливо —
ТРЕПЕТЛИ́ВО, рідко. Присл. до трепетли́вий. Над низько спиленими пнями піднялася вінками буйна памолодь, пахло нерозквітлим чебрецем; трепетливо шумувала в безвітрі полохлива осичина (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 896); Моя душа трепетливо лізла в п’ятки (Ковінька, Як мене купали.., 1958, 15).
Словник української мови в 11 томах