трепетний —
тре́петний прикметник
Орфографічний словник української мови
трепетний —
ТРЕ́ПЕТНИЙ, ТРЕ́ПІТНИЙ, а, е. Те саме, що тремтли́вий. Обабіч дороги кучерявляться молоді трепетні тополі (І. Цюпа); У вікно зазирають трепітні листочки жасмину (Я. Гримайло); Карпо рвучко обійняв, пригорнув її, гарячу й трепетну, до своїх грудей (А.
Словник української мови у 20 томах
трепетний —
трепітний, -а, -е. Те саме, що тремтливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трепетний —
БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.
Словник синонімів української мови
трепетний —
ТРЕ́ПЕТНИЙ, ТРЕ́ПІТНИЙ, а, е. Те саме, що тремтли́вий. Обабіч дороги кучерявляться молоді трепетні тополі (Цюпа, На крилах.., 1961, 68); У вікно зазирають трепітні листочки жасмину (Грим., Син..
Словник української мови в 11 томах