третьорядний
ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ, а, е.
Який не має великого значення; не дуже добрий, посередній; неосновний.
Залітають сюди й погані баси – невдачники з міста й дебютантки – балерини й третьорядні скрипники (М. Хвильовий);
Численні персонажі, незалежно від того, були вони основними чи третьорядними, мають свою мовну характеристику (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)