третьорядний
ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ, а, е. Який не має великого значення; не дуже добрий, посередній; неосновний.
Не раз відзначалося, що Шевченка до Жовтня перекладали на російську мову майже виключно другорядні і третьорядні перекладачі (Рильський, III, 1956, 106);
Численні персонажі, незалежно від того, були вони основними чи третьорядними, мають свою мовну характеристику (Рад. літ-во, 2, 1961, 64).
Словник української мови (СУМ-11)