тривко

ТРИ́ВКО.

Присл. до тривки́й.

Сама романтика в нашій літературі тим зріліша і крилатіша, чим тривкіше вона спирається на глибоке реалістичне проникнення в життя (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. тривко — три́вко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тривко — Присл. до тривкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тривко — ТРИ́ВКО. Присл. до тривки́й. Сама романтика в нашій літературі тим зріліша і крилатіша, чим тривкіше вона спирається на глибоке реалістичне проникнення в життя (Про багатство л-ри, 1959, 157).  Словник української мови в 11 томах