тривно
ТРИ́ВНО.
Присл. до три́вни́й.
Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки. Од того часу, як вони втекли з Вербівки, вони й разу не обідали так тривно й смачно (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)