тривно

ТРИ́ВНО. Присл. до три́вни́й.

Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки. Од того часу, як вони втекли з Вербівки, вони й разу не обідали так тривно й смачно (Н.-Лев., II, 1956, 222).

Значення в інших словниках

1. тривно — три́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тривно — ТРИ́ВНО. Присл. до три́вни́й. Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осетрину й білугу на всі заставки. Од того часу, як вони втекли з Вербівки, вони й разу не обідали так тривно й смачно (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. тривно — Присл. до тривний.  Великий тлумачний словник сучасної мови