тридев'ятий
ТРИДЕВ'Я́ТИЙ, а, е, заст.
Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника три́дев'ять.
◇ (1) З тридев'я́тої землі́, нар.-поет. – дуже здалеку.
Ці чужинці, ці гості далекі, З тридев'ятої, мабуть, землі, Поспішають одержати чеки Чи відстрочить старі векселі (Л. Дмитерко);
Тридев'я́те (тридеся́те) ца́рство (волода́рство, рідше королі́вство) див. ца́рство.
Словник української мови (СУМ-20)