трикратний
ТРИКРА́ТНИЙ, а, е.
Здійснений, зроблений три рази; який повторюється тричі; триразовий.
У відповідь на трикратне постукування з-поза дверей пролунав басовитий оклик: – Кого треба? (Н. Рибак);
Трикратною пальбою з мушкетів і пістолів козаки віддали останню шану одному з найстаріших братчиків Січі (С. Добровольський);
// Збільшений утроє, потроєний.
Точку фотографування треба розміщати від будинку на віддалі, не меншій від трикратної його висоти (з наук. літ.);
// Який тричі добився чогось або тричі одержав щось.
Трикратний чемпіон.
Словник української мови (СУМ-20)