трикратний
ТРИКРА́ТНИЙ, а, е. Здійснений, зроблений три рази; який повторюється тричі; триразовий.
У відповідь на трикратне постукування з-поза дверей пролунав басовитий оклик: — Кого треба? (Рибак, Час.., 1960, 157);
Трикратною пальбою з мушкетів і пістолів козаки віддали останню шану одному з найстаріших братчиків Січі (Добр., Очак. розмир, 1965, 116);
// Збільшений утроє, потроєний.
Точку фотографування треба розміщати від будинку на віддалі, не меншій від трикратної його висоти (Довідник фот., 1959, 71);
// Який тричі добився чогось або тричі одержав щось.
Трикратний чемпіон.
Словник української мови (СУМ-11)