трикратно
ТРИКРА́ТНО. Присл. до трикра́тний.
Підбіг [Гуляй-День] до Чуйкова, обняв за плечі, притис до своїх широких грудей очманілого гармаша, поцілував трикратно: — Дяка тобі від козаків, брате! (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 460);
У волзькі береги трикратно пролунала могутня сирена «Разіна» (Епік, Тв., 1958, 255).
Словник української мови (СУМ-11)