трикулачковий
ТРИКУЛАЧКО́ВИЙ, а, е, спец.
Який має три кулачки (у 2 знач.), з трьома кулачками.
На токарно-револьверному верстаті поковку затискують в трикулачковому патроні для обробки торця, отвору й виточки в отворі (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)