трикулачковий
ТРИКУЛАЧКО́ВИЙ, а, е, спец. Який має три кулачки (у 2 знач.), з трьома кулачками.
На токарно-револьверному верстаті поковку затискують в трикулачковому патроні для обробки торця, отвору й виточки в отворі (Технол. різального інстр., 1959, 39).
Словник української мови (СУМ-11)