трина
ТРИ́НА, и, ж., збірн., діал.
1. Потерть.
Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до половника (І. Франко).
2. Тирса (див. ти́рса¹).
Словник української мови (СУМ-20)ТРИ́НА, и, ж., збірн., діал.
1. Потерть.
Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до половника (І. Франко).
2. Тирса (див. ти́рса¹).
Словник української мови (СУМ-20)