триножити

ТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого.

Спутувати коневі, корові тощо передні ноги з однією задньою або прив'язувати поводом (налигачем) голову до ноги чи до спутаних ніг.

Щоб не втекла коняка, треба її треножити [триножити] (Сл. Б. Грінченка);

Всі троє коней мали пута на передніх ногах, а буланого ще й триножили татарським арканом (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. триножити — трино́жити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. триножити — (коня) путати, попутати, спутувати, спутати, поспутувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. триножити — -жу, -жиш, недок., перех. Спутувати коневі, корові тощо передні ноги з однією задньою або прив'язувати поводом (налигачем) голову до ноги чи до спутаних ніг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. триножити — ПУ́ТАТИ (стягувати путами ноги тварин), СПУ́ТУВАТИ, ТРИНО́ЖИТИ. — Док.: спу́тати, стрино́жити. Не путаючи, пускає (Дмитро) коні в гущавінь, а сам лягає під дубом (М. Стельмах); Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней (С.  Словник синонімів української мови
5. триножити — Трино́жити, -но́жу, -жиш; трино́ж, трино́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. триножити — ТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. Спутувати коневі, корові тощо передні ноги з однією задньою або прив’язувати поводом (налигачем) голову до ноги чи до спутаних ніг. Щоб не втекла коняка, треба її треножити [триножити] (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах